Автор: Троцко Валерія
Навесні в нашому класі відбулося родинне свято, яке було таким цікавим і захоплюючим, що ми вирішили неодмінно його продовжити. Отже нещодавно, у теплий вересневий день, ми, озброївшись мангалом, рюкзаками та смачненькими ласощами, вирушили на пікнік. Місцем відпочинку обрали лісопосадку в нашому мікрорайоні, де знайшлася чудова затишна галявина, на якій ми дружньо розмістили свої килимки та скатертинки.
Наші матусі почали дбайливо діставати з торбинок смаколики, татусі зайнялись суто чоловічою справою – розпалюванням вогнища, а ми тим часом оглянули територію.
Нашу лісопосадку розділяла на дві частини балка з багнюкою. Всі намагалися обережно її перетнути . На щастя, обійшлося «без жертв» (якщо не вважати постраждалим м’ячик, який декілька разів падав в грязюку). Діти розділилися на невеличкі групки: хтось побіг і далі досліджувати місцевість, хтось грав у футбол чи бадмінтон, а дехто сидів на килимку та спілкувався з друзями. А потім розпочався справжнісінький бенкет. Чмокаючи від задоволення, ми дружньо поїдали смажені на вогню курячі крильця, запечений із сиром грузинський лаваш, картопельку з кропчиком, бутерброди, а запивали цю смакоту шипучим солодким лимонадом. Вся наша дружня компанія веселилась, гралась, спілкувалась. Ми зробили багато цікавих фотознімків. Час пролинув дуже швидко, і вже надвечір, виблискуючи від задоволення, покидали ми лоно природи, ретельно прибравши за собою. Додому я прийшла з відчуттям щастя і чудовим настроєм, хоча чомусь дуже боліли ноги. Хіба ми не відпочивали?..
Комментариев нет:
Отправить комментарий