КЛУБ БАТЬКІВ

Нормативно - правова база для батьків

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 53. Кожен має право на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-20)

Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей -тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З А К О Н    У К Р А Ї Н И

Про  освіту

 

Стаття 3. Право громадян України на освіту

     1. Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх

державних  навчальних  закладах  незалежно  від    статі,    раси,

національності, соціального і майнового стану, роду  та  характеру

занять, світоглядних переконань, належності до  партій,  ставлення

до релігії, віросповідання, стану здоров'я,  місця  проживання  та

інших обставин. Це право забезпечується:

     розгалуженою   мережею  навчальних  закладів,  заснованих  на

державній  та  інших  формах власності, наукових установ, закладів 

післядипломної освіти;

     відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для

вибору  профілю  навчання  і  виховання  відповідно до здібностей,

інтересів громадянина;

     різними  формами  навчання  -  очною,  вечірньою,    заочною,

екстернатом, а також педагогічним патронажем.

     2. Держава  здійснює  соціальний  захист  вихованців,  учнів,

студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних  ординаторів,

аспірантів,  докторантів  та  інших  осіб  незалежно  від  форм їх

навчання  і  типів навчальних закладів, де вони навчаються, сприяє

здобуттю освіти в домашніх умовах.

     3. Для одержання документа про освіту громадяни  мають  право

на державну атестацію.

     4.  Іноземці,  особи  без  громадянства  здобувають  освіту в

навчальних закладах України відповідно до чинного законодавства та 

міжнародних договорів.

{  Частина  четверта  статті  3  із  змінами,  внесеними згідно із

Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

     5.  Особа,  яку  визнано  біженцем  або  особою, яка потребує

додаткового  захисту,  має  рівне  з  громадянами України право на

освіту.

{  Статтю  3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 5290-VI

( 5290-17 ) від 18.09.2012 } 

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини 

     1. Виховання  в  сім'ї  є  першоосновою  розвитку  дитини  як 

особистості. 

     2.  На    кожного    з    батьків    покладається    однакова 

відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. 

     3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані: 

     постійно дбати про фізичне здоров'я,  психічний  стан  дітей, 

створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; 

     поважати гідність дитини, виховувати  працелюбність,  почуття 

доброти,   милосердя,   шанобливе  ставлення  до  державної  мови, 

регіональних  мов  або мов меншин, інших мов і рідної мови, сім'ї, 

старших  за віком, до народних традицій та звичаїв; 

     виховувати повагу  до  національних,  історичних,  культурних 

цінностей українського та інших  народів,  дбайливе  ставлення  до 

історико-культурного  надбання   та    навколишнього    природного 

середовища, любов до своєї країни; 

      сприяти  здобуттю  дітьми  освіти  у  навчальних закладах або 

забезпечувати  повноцінну  домашню освіту відповідно до вимог щодо 

її змісту, рівня та обсягу; 

     виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини. 

     4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу 

у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї. 

     Стаття 60. Права батьків 

     Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

     вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;

     обирати  і  бути    обраними    до    органів    громадського 

самоврядування навчальних закладів;

     звертатися до державних органів управління освітою  з  питань 

навчання, виховання дітей;

     захищати у  відповідних  державних  органах  і  суді  законні 

інтереси своїх дітей.

Сімейний кодекс України

 Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини

1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини

1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов'язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини

1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Стаття 152. Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання

1. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.

3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування

1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. 

Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

{Частина четверта статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}

5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ  НАСИЛЬСТВА У СІМ’Ї, ЗОКРЕМА НАД ДІТЬМИ

КОНВЕНЦІЯ
про права дитини

Стаття 19

1. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

2. Такі заходи захисту, у випадку необхідності, включають ефективні процедури для розроблення соціальних програм з метою надання необхідної підтримки дитині й особам, які турбуються про неї, а також здійснення інших форм запобігання, виявлення, повідомлення, передачі на розгляд, розслідування, лікування та інших заходів у зв'язку з випадками жорстокого поводження з дитиною, зазначеними вище, а також, у випадку необхідності, для порушення початку судової процедури.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Стаття 51. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

                                          З А К О Н   У К Р А Ї Н И 

Про охорону дитинства

Стаття 10. Право на захист від усіх форм насильства 
Кожній дитині   гарантується   право   на  свободу,  особисту 

недоторканність та захист гідності.  Дисципліна і порядок у сім'ї, 
навчальних  та  інших  дитячих  закладах  мають забезпечуватися на 
принципах,  що  грунтуються  на  взаємоповазі,  справедливості   і 
виключають приниження честі та гідності дитини. 
Держава здійснює захист дитини від: 

усіх форм   фізичного   і   психічного   насильства,  образи, 

недбалого і жорстокого поводження з нею,  експлуатації,  включаючи 
сексуальні зловживання,  у тому числі з боку батьків або осіб, які 
їх замінюють; 
   втягнення у  злочинну  діяльність,  залучення   до   вживання 

алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; 
залучення до    екстремістських   релігійних   психокультових 

угруповань  та   течій,   використання   її   для   створення   та 
розповсюдження    порнографічних   матеріалів,   примушування   до 
проституції,  жебрацтва,  бродяжництва, втягнення до азартних ігор 
тощо. Держава  через  органи  опіки  і піклування, служби у справах 

дітей,  центри  соціальних  служб  для  сім'ї,  дітей  та молоді у 
порядку  (  z0917-09 ), встановленому законодавством, надає дитині 
та   особам,   які   піклуються  про  неї,  необхідну  допомогу  у 
запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, 
передачі  інформації  про  ці  випадки для розгляду до відповідних 
уповноважених  законом  органів  для  проведення  розслідування  і 
вжиття заходів щодо припинення насильства.

{ Частина третя статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами 
N  3109-III  ( 3109-14 ) від 07.03.2002, N 2353-IV ( 2353-15 ) від 
18.01.2005, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 } Дитина вправі   особисто   звернутися   до  органу  опіки  та 

піклування,  служби  у справах дітей, центрів соціальних служб для 
сім'ї,  дітей  та  молоді, інших уповноважених органів за захистом 
своїх прав, свобод і законних інтересів.

{  Частина  четверта  статті  10  із  змінами, внесеними згідно із 
Законами  N  3109-III  (  3109-14  )  від  07.03.2002,  N  2353-IV 
( 2353-15 ) від 18.01.2005, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }  Розголошення чи  публікація  будь-якої інформації про дитину, 

що може заподіяти  їй  шкоду,  без  згоди  законного  представника 
дитини забороняється. 
Процедура розгляду скарг дітей на порушення їх прав і свобод, 

жорстоке поводження,  насильство і знущання над ними  в  сім'ї  та 
поза її межами ( z0099-04 ) встановлюється законодавством. 

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ.

Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини

1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов'язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

З А К О Н    У К Р А Ї Н И Про  освіту

Стаття 22. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти 
Соціально-педагогічний   патронаж  у  системі  освіти  сприяє 

взаємодії  навчальних  закладів,  сім'ї  і суспільства у вихованні 
дітей,  їх  адаптації  до  умов соціального середовища, забезпечує 
консультативну   допомогу   батькам,  особам,  які  їх  замінюють. 
Педагогічний  патронаж  здійснюється  соціальними  педагогами.  За 
своїм   статусом   соціальні  педагоги  належать  до  педагогічних 
працівників. 

ПАМ’ЯТКА НА ЛІТНІ КАНІКУЛИ

Розпочинаються літні канікули, відпустки. Як завжди, кожен із нас проведе їх по-різному. Подорожі, екскурсії, море, гори, походи, багато друзів - все це чекає на нас влітку.
На жаль, вони не проходять без прикрих випадків (пожежі, утоплення) із вини дітей. Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків.
Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина країни, особливо до батьків. Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.

Шановні батьки!
Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.
Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі. Закликаємо вас та ваших дітей завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:

• Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.
• Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.
• Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.
• Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.
• Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.
• Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.
• Не можна брати до рук незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.
• Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.
• Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.
• Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

Із метою попередження дитячого травматизму під час літніх канікул особливу увагу зверніть на правила поведінки дітей біля водоймищ та при виявленні вибухонебезпечних предметів.

Правила поведінки на воді:
 - купатися необхідно в добре знайомих місцях;
 - перше купання повинно бути короткотривалим (до 10 хвилин), далі в воді можна знаходитися до 20 хвилин за один раз;
 - дітям старше 10 років можна купатися при температурі води вище +19о С;
 - купатися рекомендовано вранці і ввечері;
 - не слід купатися наодинці;
 - не запливати за буйки чи за огородження;
 - не стрибати зі споруд та плавальних засобів, не призначених для цього;
 - не підпливати до коловоротів, пароплавів та катерів;
 - не запливати на надувних матрацах далеко від берега;
 - не купатися без нагляду дорослих;
 - не пустувати у воді - це заважає оточуючим і може бути небезпечним;
 - не стрибати головою донизу у місцях із невідомою глибиною.
             Увага! Вибухонебезпечні предмети!
 - До виявлених вибухонебезпечних предметів ні в якому разі не можна доторкатись, перекладати, розряджати, ударяти, зберігати.
 - Забороняється використовувати заряди для розведення вогню.
 - Не можна їх збирати і здавати в металобрухт.
 - Знайшовши вибухонебезпечні предмети, потрібно терміново повідомити в міліцію, школу, військомат.
Вогнепальна зброя - не забава!
Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.
Щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!
Бажаємо Вам гарного відпочинку!

Джерело:akinppo.org.ua/bezpeka-zhitt-dijalnosti/2338-pam-jatka-na-litni-kanikul

Поради батькам

щодо профілактики вживання шкідливих речовин неповнолітніми

            (Рекомендації від соціального педагога Головань О.П.) 

l  Розмовляйте про це. Пам'ятайте, що розмова про шкідливі звички буде ефективною лише у відповідних ситуаціях. Наприклад, коли дитина сама запитує або цікавиться вашою думкою. У випадках, коли ви є ініціатором розмови з дитиною, слід поцікавитися, чи обговорюється ця тема в школі, якою інформацією володіє ваша дитина щодо цієї теми. Розмову проводьте в невимушеній обстановці, в доброзичливому тоні. Будьте реалістичні і пам'ятайте, що заборонити дитині або залякати її - не вихід з ситуації.

l  Знати достатньо. Ви повинні більш ніж дитина знати про наслідки вживання шкідливих речовин. Знання допоможуть підтримати розмову на цю тему у разі такої необхідності.

l  Дайте можливість на здорову долю допитливості. Дитина прагне зробити деякі перші спроби, але від подальшого експериментування її потрібно уберегти.

l  Створіть правила і накладіть обмеження. Правила сприяють дотриманню певних норм і відповідальності дитини за свої вчинки.

l  Уникайте нудьги у вашому щоденному спілкуванні.

l  Пропонуйте дитині альтернативні заняття за інтересами.

l  Стимулюйте саморозвиток і незалежність у дитини.

l  Навчіть дитину стійко переносити невдачі.

l  Будьте позитивними. Не акцентуйте увагу на тій поганій звичці, що є в дитини. Будьте обережними, згадуючи про властивість наркотиків.

l  Давайте дітям добрий приклад. Відомо, що приклад батьків більше вплине на вибір дитини, ніж просто слова. Коли ви самі палите цигарку, то розмова не може бути вдалою.

l  Установлюйте партнерський стиль взаємостосунків з дитиною

Якщо підліток бунтує: поради батькам

             Джерело :http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/2926/

Практично всі батьки так чи інакше зіштовхуються із труднощами виховання дітей у підлітковому віці. Деякі з них скаржаться на те, що діти повністю виходять з-під контролю й намагаються самоствердитись деструктивними способами, пробуючи робити те, що їм завжди заборонялось: палити, випивати, уживати наркотичні речовини тощо. При цьому спроби батьків карати дітей або контролювати їх іншим способом призводять до посилення деструктивної поведінки.

Пропонуємо сім порад про те, як батькам реагувати на бунтарську поведінку дітей у підлітковому віці.

• Порада № 1. Контроль і покарання не допоможуть виховати підлітків, адже в даному випадку вони не діють. Безсумнівно, батькам стає страшно, коли вони бачать небезпеку, яка підстерігає підлітків у нашому не тільки недосконалому, а і значною мірою ворожому світі. Ми боїмося, що наші норовливі діти зламають собі життя назавжди. Але все ж важливо зрозуміти, що коли ми намагаємося зупинити бунт за допомогою контролю й покарань (з найкращих міркувань), то робимо тільки гірше, оскільки контроль провокує бунт (явний чи прихований).
• Порада № 2. Багато хто думає, що єдиною альтернативою контролю й покарання є потурання. Але потурання не корисне ні дітям, ні дорослим.
• Порада № 3. Ваші слова й дії повинні демонструвати одночасно і непохитність, і доброту. Доброта допоможе дитині упевнитися в тому, що ви її любите безумовною любов'ю – такою, якою дитина є. Непохитність у спілкуванні з підлітками передбачає, що вам необхідно прийняти рішення про те, що ВИ будете робити в даній ситуації, а не про те, що ви будете примушувати робити їх.
• Порада № 4. Вірте у свою дитину, в її світлу сторону, в її здатність упоратися із труднощами й небезпеками свого віку. Поясніть їй, що помилки – це чудова можливість навчитися чогось і що вчитись ніколи не пізно. Важливо, щоб дитина знала про вашу безумовну любов до неї та про вашу глибоку тривогу (без читання нотацій). Скажіть, що ви завжди готові вислухати її, якщо вона захоче відкрити вам своє серце. Коли вона все ж таки зважиться порозмовляти з вами, слухайте її дуже уважно.
• Порада № 5. Проводьте сімейні зібрання для спільного вирішення наявних проблем. Використовуйте «мозковий штурм» для пошуку рішень, які задовольнять усіх. Якщо ваша дитина відмовляється брати участь у спільному пошуку вирішення проблем, така поведінка є ознакою того, що ваші стосунки потребують негайного перегляду та відновлення. Іноді краще припинити вирішувати проблеми до того часу, доки ви не зможете відновити стосунки за допомогою щирого прояву безумовної любові.
• Порада № 6. Навчіться відпускати ситуацію, не усуваючись і не впадаючи в розпач чи байдужість. Батьки підлітків повинні зрозуміти, що вдаватись до контролю в цьому віці дуже пізно. Чим більше батьки намагаються контролювати дітей, тим більше вони стають замкнутими. Коли ви відмовитесь від контролю та зможете переконати своїх підлітків у безумовній любові до них, то зможете зберегти та зміцнити свій вплив на них.
• Порада № 7. Зосередьтеся на довгострокових результатах виховання замість короткострокового контролю. Бунт – це робота підлітків, яка інакше називається індивідуалізацією. Індивідуалізація – це спроба підлітків з'ясувати, ким вони є насправді, коли відокремлені від своїх батьків. Як вони зможуть це з'ясувати, якщо не ставитимуть під сумнів батьківські правила й цінності?

Багато підлітків не повставали проти домашніх правил, але ставали абсолютно некерованими, коли потрапляли у відносно незалежне студентське середовище. Інші ніколи не бунтували, але втрачали почуття власної гідності та присвячували своє життя спробам довести свою спроможність в очах інших.

Не варто виправдовувати бунт підлітків, але треба розуміти, що є бунт здоровий, а є нездоровий. Часто батьки не сприймають навіть здоровий бунт (наприклад, одяг, який носять підлітки, їхні похмурі погляди або відсутність бажання проводити час із сім'єю, неприбрану кімнату, розмови по телефону годинами тощо). І підштовхують їх до більш деструктивного, нездорового бунту через своє несхвалення, контроль і покарання.

Діти зазвичай повертаються до більшості цінностей своїх батьків, якщо з ними поводяться з добротою й непохитністю, а також з вірою в їхню світлу сторону під час прояву бунтарської поведінки.

Безумовно, підлітковий період є дуже важким для батьків. Важко спостерігати, як діти роблять те, що їм явно може нашкодити. Але ж і ви, батьки, припускалися помилок, коли були підлітками, і тим не менше, з вами все добре! Чи не так? Пригадайте ті дні й вірте у ваших дітей. Усе буде добре!

        

14 грудня 2016 року відбулись батьківські збори.

На зборах був присутній заступник директора з виховної роботи Левченко В.О., який виступив з лекцією: "Що має кожен знати про ВІЛ".

Вячеслав Олександрович провів тестування до і після лекції, всі були дуже задоволені, і подякували за потрібний матеріал.

             

Рекомендації для батьків 

«Як зробити Інтернет безпечним для Вас та Ваших дітей»

 

Інтернет сприяв швидкому стрибку у сфері інформатизації суспільства. Але разом із тим цей ресурс містить багато ризиків. Дізнайтесь про 6 правил, які допоможуть вам захистити свою дитину від небезпек в Інтернеті.

 1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.
Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.

Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.

2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.

Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті.

Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.

Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр. 

Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищененим.

Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль.

Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.

4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей. 

Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.

5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.

 В житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.

6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані он-лайн. 

Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.

Поради батькам 

щодо виховання 

у дітей почуття власної гідності і відповідальності за свою безпеку

1.  Використовуйте будь-яку можливість, щоб висловити дитині свою любов.
2. Оцінюйте кожну самостійну справу дитини позитивно.
3. Намагайтеся помітити і похвалити дитину за зміни до кращого в її поведінці, навіть якщо вона дуже незначна.
4. Пам’ятаєте, що при частому зверненні до заохочення та похвали, Ви сприяєте розвитку у дитини впевненості в собі.
5. Намагайтеся навчити дитину, як виправити неправильний вчинок.
6. Висловлюйте своє ставлення до неналежної поведінки дитини ясно і недвозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.
7. Розмовляйте з дітьми в тоні поваги і співробітництва.
8. Залучайте дитину в процес прийняття рішень.
9. Пам’ятайте, що Ви даєте дитині зразок правильної поведінки.
10. Намагайтеся уникати порожніх погроз. Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх, визнаний дорослими, є мірилом її цінності.
11. Рахуйтеся з думкою дитини. Бажано, щоб дитина мала можливість виразити своє невдоволення чи навіть обурення, коли вона повинна підкоритися правилам, що їй не до смаку. Залучайте дитину до вирішення будь-яких ситуацій.
12. Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів -вони можуть тільки викликати у Ваших дітей негативні емоції і неприязне ставлення до навколишнього світу.
13. Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей.
14. Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.

                                                   Шановні батьки!        Пам’ятайте, що тільки любов і шанобливе ставлення до дитини сприятимуть вихованню гідної особистості.

Батьківські збори

Тема: Моральне здоровья родини

Вручення подарунків батькам, учасникам 

фестивалю «Батьківська спадщина»

Поради для батьків

• Приймайте дитину такою, якою вона є. Природа створює дитину досить складно, перемішуючи у спадкових генах якості не тільки прямих батьків, а й сотні її предків. Через це в одній сім'ї народжуються різні за здоров'ям, розумом, красою діти. І тільки діяльна батьківська любов допоможе одним розвинути свою красу, розум, здоров'я, а іншим скоректувати свої природні недоліки та перетворити їх на гідність.
• Не приймайте рішення поодинці. Приймати рішення треба при спільній домовленості обох батьків. Коли діти пішли у школу, треба і їх включати в обговорення сімейних справ: спочатку на правах дорадчого голосу, а далі й вирішального.
• Власна поведінка батьків - головний фактор у вихованні дітей. Особистий приклад батьків - найкращий спосіб пояснення. Дуже важко заборонити хлопцеві курити, коли батько сам курить. Найкраще виховання дітей - це самовиховання батьків.
• Не бійтеся з ласкою ставитись до своєї дитини. Потреба у спілкуванні тісно пов'язана з потребою в ласці. Якщо дитина не відчуває належної ласки, вона нервує, грубить, не знаходить собі місця. Ласка сприяє контакту та продуктивному спілкуванню. Дитина очікує добрих слів від батьків, радісних поглядів. Будьте щедрі на ласку.
• Не допускайте надмірності в подарунках своїм дітям. Це привчає їх до утриманських настроїв і стосовно суспільства. А суспільство не робить подарунків - їх треба заробити. Небажання навчатись приходить до тих, хто в дитинстві одержав максимум споживчого щастя.
• Ніколи не карайте із примхи. Безперервно втручатись у життя дитини небезпечно, бо це призведе до того, що вона не відрізнятиме дріб'язкового від серйозного. Дитина сама мусить відчути гіркоту помилки та чуття провини за вчинок при довірливій розмові з батьками.
• Не можна тривалий час залишати дитину у стані образи. Запам'ятайте золоте правило: за конфліктом повинна йти радість.

Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

Правило 1. Заспокойтесь. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.

Правило 2. Не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.

Правило 3. Безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі.

Правило 4. : не бийте лежачого. Двійка, а для когось і сімка – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

 Правило 5. : щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.

 Правило 6. : вибирайте найголовніше, порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.

 Правило 7. : головне : хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

 Правило 8. – найважче : оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та неуспіхами сусідського Івана.

 Правило 9. : не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.

 Правило 10 : виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.

 Правило 11 : ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти.

 Правило 12 : не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. Якщо ж в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя у навчанні.

 Для того, щоб усі правила виявились ефективними, необхідно їх об’єднувати: дитина повинна бути не об’єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення.

Рекомендації батькам

    1. Сприяйте роботі своїх дітей і постійно контролюйте її.

 2. Визначте постійне місце дитини, де б зручно було б виконувати домашнє завдання, читати книжки, газети. Світло повинно падати на книгу або зошит із лівого боку.

 3. Стежте, щоб дитина вчасно приходила до школи та своєчасно поверталася. Контролюйте, чи не було пропусків уроків, запізнень без поважних причин.

4. Вимагайте, щоб дитина починала виконувати уроки у передбачений режимом час. Після кожних 50 хвилин занять - 10 хвилин відпочинку.

 5. Не відривайте дитину від роботи під час виконання домашнього завдання.

6. Перевіряйте виконані письмові роботи, нехай дитина розповість вивчене своїми словами, відповість на запитання.

 7. Щоденно продивляйтесь щоденник дитини.

 8. Виховуйте любов до навчання та школи, повагу до вчителя, старших.

9. Не критикуйте при дітях учителя, школу; про помічені недоліки в роботі вчителя, школи кажіть самому вчителеві, директорові школи.

10. Частіше розмовляйте з дитиною про те, що було в школі цікавого, що заважає її краще вчитися, дайте поради, поділіться досягненнями у своїй роботі.

11. Один – два рази на місяць відвідуйте школу, розмовляйте з учителями, класними керівниками.

12. Обов`язково відвідуйте всі батьківські збори.

 13. Не посилайте дітей купувати цигарки та спиртні напої.

 14. Привчайте дитину слухати музику, читати художню літературу, виховуйте інтерес до образотворчого мистецтва, фізкультури.

Поради батькам

•  Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? 
• Скористайтеся нашими порадами.

1.  Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
2. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.
3. Змінюйте оточення, а не дитину
4. .Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
5. Висловлюйте свої бажання позитивно
6. Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Висувайте реальні вимоги
7. Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
8. Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
9. В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.
10. Обирайте виховання без побиття та крику
11. На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
12. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Факти, що можуть Вас здивувати…

1. Діти часто не розуміють, чому їх покарано

  -  Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам’ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

    - Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

2.  Діти мають право на позитивне ставлення до себе

    - Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

3.  Десять кроків, щоб стати кращими батьками

 - Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

  - Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

  - Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

  - Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

 - Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

 - Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

 - Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

 - Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

 - У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

 - Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

(за матеріалами Фонду “Нічиї діти” (Польща), розроблених на основі NSPCC публікації “Як стати кращими батьками”, Лондон, 2002).